середа, 23 грудня 2015 р.

Максим Столярчук - володар Кубка України зі снукеру

В неділю, 20 грудня визначився володар Кубка України зі снукеру. Ним став спортсмен зі Львова Максим Столярчук. Про турнір і короткий огляд виступу спортсменів ФБСЛо я вирішив написати коротку статтю. Хочу одразу зазначити, що детально буде описана лише фінальна зустріч, якій я постараюсь приділити найбільше уваги.
Розіграти один з найпрестижніших снукерних трофеїв України у Львові зібрались 45 спортсменів. Змагання проводились у БК «Zovex» на вул. Зеленій. Для якісної організації турніру було змонтовано 6 професійних столів фірми «Shender». Географія учасників була різною, але основу склали спортсмени зі Львова та Львівської області (напевне, обумовлено місцем проведення). Окрім Львів’ян, поборотись за кубок приїхали з Івано-Франківська, Києва і Харкова.
Перед початком змагань
В першому турі змагань Максим Столярчук поступився Богдану Казновському 2-1. Ігор Мартин та Петро Стецишин отримали впевнені перемоги над своїми суперниками 2-0. Стартували в турнірі з другого туру «сіяні» Юрій Семко, Мар’ян Полідович і Владислав Вишневський. Полідович і Вишневський «всуху» обіграли Федишака і Петруся відповідно. Можливість пройти далі мав і Семко, та в вирішальному фреймі поступився на кольорових шарах Куцину (далась взнаки довга перерва без тренувань). Тому право участі у фінальній частині змагань довелось виборювати в «підвалі». Всі наступні ігри Семко перемагав (Кривко 2-0, Глова 2-1), та за вихід в «олімпійку» довелось зіграти з Полідовичем, який спіткнувся на виході в 16-ку. Тут були зіграні всі три фрейми, де Мар’ян одержав перемогу 2-1 і пройшов до стадії плей-офф. Щодо Столярчука, то він без труднощів переміг всі три матчі «підвалу», програвши лише один фрейм Федишаку 2-1. Ні Стегній, ні Ткач не змогли виграти жодного фрейма у Столярчука (2-0, 2-0).
Максим Столярчук
Несподівано на старті змагань програв юний снукерист із Києва Юліан Бойко. Він поступився Ігору Рію 2-1, та все ж виборов право участі в «олімпійці». Фахівець по «піраміді» Ігор Мартин задовільнився лише двома перемогами, програвши у нижній сітці Остражнову 2-0.
В олімпійці гра пішла веселіше. Вишневський «всуху» відправив додому Рія. Полідович вирвав перемогу в Камелькова 3-2. Ще у двох «контрах» перемагали Бойко і Столярчук А. Решта матчів мали однаковий рахунок 3-1, далі пройшли Іванів, Столярчук М., Стахура і Мехді.
Мехді Алані
В ¼ не залишивши шансів для молодого Бойка далі проходить Столярчук М. (3-0). Його брат Артем в «контрі» отримує поразку від ветерана більярду Іваніва. Мехді впевнено перемагає Стахуру 3-1. Полідович же, спізнившись на зустріч, починає грати з рахунком 0-1 на користь суперника (Вишневський) і бере три фрейми підряд!! 3-1 і місце в півфіналі.
Мар"ян Полідович
Матчі за вихід у фінал завершились з однаковими рахунками 4-1. Тут Столярчук переграв Мехді, а Полідович − Іваніва.
Святослав Іванів
Фінальна зустріч складалась з семи фреймів. Для перемоги потрібно було виграти чотири. Це і зробив Максим Столярчук. Фінал вартий цього слова. Тут було все: хороша позиційна боротьба і відмінна результативність у обох спортсменів. Неодноразово був присутній і «фарт», але про всі перипетії головного поєдинку турніру нижче.
Перед фінальним матчем Полідович-Столярчук. Суддя Євгеній Камельков.
1 фрейм (50-74) Макс. серія – 15 у Столярчука. Полідович робить початковий удар, після чого зав’язується тактична гра, в якій після помилки Мар’яна непогану позицію отримує суперник. Максим грає два червоних з рожевим і чорним – непоганий старт і 15 очок в активі. Далі після помилки Столярчука вже Полідович відповідає більш «робочою» серією, яка, правда, принесла в актив останнього всього 14 очок. Після цього обоє помиляються на простих кулях, але згодом Максим проводить хорошу атаку червоного в жовту лузу і виходить на серію. Після влучного удару було зіграно жовтий і двічі синій і в актив Столярчука записано ще 15 очок. Потім гра набуває більш тактичного характеру і  Мар’ян зігрує червоний, та биток забиває ще й синій. Фол і 5 очок Максиму. Позиція закривається і Столярчук ставить щільний снукер за жовтий. Вийти зі снукеру Полідовичу вдається лише з четвертої спроби (двічі неточно і одного разу падає биток). Максим значно відривається 14-47. Далі слідує серія неточних ударів, яку завершує Полідович зігруванням червоного, та після цього недорізає важкий чорний. Після помилки Максима значно більшою серією відповідає Мар’ян, зігруючи дві сині кулі. +12 і рахунок скорочується 27-47. За серією слідує помилка Полідовича при грі з рестом – він «тушує» коричневу кулю. +4 Столярчук. Тим часом Максим добирає очки, цього разу з коричневим (+5) і знову йде у відрив 27-56. Після атаки Полідовича стає випадковий снукер, з якого Максим виходить з другого разу (перший раз влучання в зелену кулю). Та на цьому снукери не закінчуються, Максим знову ховає биток і змушує Маряна помилятись. Цього разу Полідович точний з третьої спроби, а відрив складає 33 очки (31-64). Наступна атака Полідовича увінчалася успіхом, потім був зіграний жовтий, але спортсмен випадково поставив снукер сам собі. Вийшов точно. Кінцівка фрейму пройшла у боротьбі на кольорових, при чому Полідовичу потрібно було два снукери (або один на рожевому) для перемоги. Пошуки увінчались невдачею. Максим забиває рожевий і забирає фрейм.
2 фрейм (25-45) Макс. серія – 17 у Столярчука. Другий фрейм значно жвавіше починає Полідович. З самого початку набирає 6 очок – два червоні і коричневий, далі атакує одиночний червоний, теж влучно, і ставить снукер, з якого Столярчук виходить точно, але віддає ще один червоний. Полідович ще раз грає коричневий і загалом набирає 12 очок. Далі Мар’ян демонструє чудову результативність одиноких дальніх ударів, та жоден з них не має продовження. Таким чином він знімає зі столу аж 5 червоних, при чому на останньому падає чорний. Після цієї невдачі ініціативу перехоплює Максим, який грає серію з двома чорними, а після постановки снукеру забиває ще два жовтих. Мар’ян відповідає точною атакою зеленого в середину, але коричневий не піддається. Обмін влучними ударами, і доля фрейму вирішувалась на рожевому. Максим грає красивий крос-дабл через весь стіл і подвоює свою перевагу.
 3 фрейм (36-51) Макс. серія – 24 у Столярчука. В третій фрейм Максим вступає не лише з хорошою перевагою 2-0, а й добрим моральним настроєм. Кілька помилок на початку, але досить грамотна і точна гра далі не залишили шансів Полідовичу і тут. Найвища серія фіналу в 24 очки знову за Максимом, він зіграв два чорні і рожевий, та на наступному червоному атака захлинулась. І знову нещасливий момент у Полідовича – після атаки рожевого впав зелений. Максим набирає ще 8 очок і на столі залишаються лише кольорові шари. Мар’ян в два підходи збирає жовтий, зелений, коричневий і синій 36-45 на користь Столярчука. І тут після серії відіграшів Макс зважується на дабл в середину. Удар точний і 3-0.
4 фрейм (52-51) Макс. серія – 18 у Столярчука. Тепер матч набув того моменту, коли кожен фрейм міг стати останнім. Полідович починає з атаки, але падає биток. Далі робить серію в 6 очок. Мар’ян знову зігрує лише один червоний, а Максим натомість грає два коричневі шари, серія в 10 очок. Цього разу Полідович значно підтягується до суперника, розуміючи, що треба «ламати» хід поєдинку, та знову на відіграші падає биток (нещастя підстерігали Мар’яна впродовж всього матчу), та все ж йому вдалось набрати потрібну для перемоги у фреймі кількість очок (51). Столярчуку був потрібен снукер. Після серії відіграшів він змусив помилитись Полідовича на обвідному ударі і здобув потрібні для перемоги 4 очки. Далі без проблем зіграв жовтий-коричневий. На грі з трьома «дорогими» кулями зав’язалась дуже сильна боротьба: чорний шар був практично в лузі, тому гравці старались якнайближче котити туди синій. У тактичній боротьбі, як і у фіналі вцілому сильнішим виявився Столярчук, він забив всі кулі, зробивши ще один брейк 18 очок, і став переможцем фіналу. Це був фрейм, де Полідович міг змінити хід поєдинку, чи хочаб «розмочити» рахунок, та не вдалося.
Максим Столярчук з завойованим трофеєм
  Щодо турніру і гри загалом. По-перше, хочу привітати Максима і Мар'яна з чудовим результатом, Макса – з перемогою і найвищим брейком турніру – 40 очок. По-друге, щодо рівня гри, то він залишає бажати кращого, але про це згодом (турнір надихнув мене на огляд стану справ снукеру в Україні за останній рік).
Вітаю всіх учасників з достойною грою. Дякую за те, що приїздите і підтримуєте ініціативи організаторів. Це дуже важливо, адже тільки з вашою допомогою можливо вивести український снукер на сходинку вище.
Фотоматеріали взяті з сайту snooker.com.ua



понеділок, 21 грудня 2015 р.

Лапшин перемагає в "Касіопеї"

Саме так 12-13 грудня пройшов черговий, 2-й етап серії турнірів на «Кубок Касіопеї». Цього разу позмагатись сюди завітали двадцятеро спортсменів, серед яких лише дев’ятеро – члени Федерації більярдного спорту Львівської області. Ця цифра говорить про ріст спортсменів-професіоналів, та зацікавлення більярдом серед аматорів. Думаю, не варто нагадувати, що саме цей турнір має є обмеження за рейтингом ЕЛО – до 900 пунктів включно. Ще одним важливим етапом є те, що позмагатись приїхали не лише Львів’яни, а й гості зі Стрия, Моршина, Новояворівська і навіть Бучача.
Відкриття змагань
Цього разу переміг швидко прогресуючий Олександр Лапшин з яким займались найсильніші гравці Федерації: Микола Цяска, Юрій Семко та Ігор Мартин. Не задалась гра Миколі Гуденку, який програв дві «сухі» зустрічі Назару Савчаку та Вікторії Дідушок.
В першій зустрічі Лапшин впевнено обіграв Бєлова 3-0, але за вихід в олімпійку поступився Савчаку, в «контрі» 3-2. За вихід з «підвалу» він впевнено обіграв Янко 3-1. Решту зустрічей в «олімпійці» Саша перемагав виключно в отанніх партіях, так його не змогли здолати в ¼ Шестакевич 3-2, в ½ - Сливка 3-2 і в фіналі не «доїхав» Пікула 4-3 за Лапшином.
Перед фіналом Пікула - Лапшин.

Вітаємо Олександра з його першою перемогою на змаганнях, хоча і аматорських. Це – перший крок до омріяних вершин, адже амбіцій у молодого спортсмена хоч відбавляй.

Переможець змагань Олександр Лапшин

понеділок, 7 грудня 2015 р.

Кубок Львова 2015 в Миколи Цяски

Завершується 2015 рік, а разом із ним – більярдний сезон у Федерації більярдного спорту. Минулих вихідних у БК «Zovex» шістнадцятеро сильніших спортсменів згідно спеціального рейтингу провели Кубкові баталії за звання Володаря Кубка міста Львова 2015 року. За особистими обставинами не змогли прийняти участь у змаганнях Юрій Семко та Дмитро Цаценко, хоча забезпечили собі прохідні місця в рейтингу – 2 і 7 відповідно (детально з рейтингом і учасниками можна ознайомитися у моїй попередній статті). Замість них зіграли Махір Рзаєв і Юрій Фурманчук.
В першому турі практично всі зустрічі проходили з перевагою одного з учасників і лише в протистоянні між Василем Міщишиним і Кирилом Безлейкіним переможця визначила сьома партія, де гору взяв Міщишин 4-3. Цікаво було подивитись за грою Віце-президента ФБСЛо  Олександра Білевича, який приймає участь, мабуть, лише у цій серії змагань. Та нажаль, результативністю Олександр не порадував. Напевно, Микола Цяска був надто сильним. Він, як виявилось потім, став переможцем змагань. Матч завершився з рахунком 4-1. З «сухими» рахунками переграли своїх опонентів фаворити турніру Ігор Мартин і Юрій Фурманчук. Вони здобули перемоги над Володимиром Клемрою  і Олегом Сомиком. Досить несподівано Махір Рзаєв відправив продовжувати боротьбу за Кубок у «підвал» Михайла Гриника 4-1.
В другому турі змагань вгорі сітки свої перемоги отримали тріумфатори першого туру. Цікаво те, що і рахунки у всіх чотирьох зустрічах були однаковими  – 4-2.  Так, до ¼ вийшли Фурманчук, Смольницький, Рзаєв і Цяска.
Щодо ігор у «підвалі», то містики тут було рівно на половину менше, ніж вгорі. Олександр Білевич здобув  перемогу 4-2 над Володимиром Тимчишиним. З таким же рахунком  Володимир Вівчарик відправив додому Михайла Гриника. Відверто кажучи, турнір у Михайла був одним з найневдаліших після останніх добре проведених Чемпіонату області і 4 етапу Кубка. Ще однією «контрою» завершилась зустріч між Дмитром Гарасимом і Кирилом Безлейкіним. Тут сильнішим виявився Дмитро. Ще одна гра закінчилась з впевненою перевагою Володимира Клемри над Олегом Сомиком. 4-1– і Володимир пройшов далі.
Володимир Клемра відігрується з ненайзручнішої позиції.
Третій тур змагань, так звана «підвальна олімпійка», забезпечувала участь у четвертьфіналі одному зі спортсменів. Переможцями цих зустрічей стали Клемра (знову «контрова» перемога над Ремом), з «сухими» рахунками на свою користь збереглися в турнірі Мартин і Рудевич. Вони переграли Білевича  і Гарасима відповідно. З рахунком 4-2 пройшов далі Вівчарик, який взяв гору над Міщишиним.
Без особливих змін пройшли і чвертьфінали. Тут лише один представник, який пробився через нижню сітку, здобув перемогу. Це Ігор Мартин, який здолав Махіра Рзаєва, не програвши жодної партії, 4-0. Не програючи, але й зовсім не граючи, до ½ пройшов Микола Цяска (Володимир Вівчарик не прийшов на гру з особистих причин). Ще один «сухий» рахунок був зафіксований у зустрічі Фурманчук-Рудевич. Тут переміг перший. Володимир Смольницький до наступного туру змагань пройшов з, напевне, найчастішим рахунком турніру 4-2. Він здолав свого тезку Володимира Клемру.
Ігор Мартин атакує "чужого" в кут.
За вихід до фіналу турнірна сітка звела позмагатись Мартина і Цяску та Смольницького і Фурманчука. В першій парі Цяска здолав Мартина, програвши лише одну партію 4-1, а в другій Фурманчук одержав «суху» перемогу над Смольницьким 4-0.
Четвірка сильніших. Перед нагородженням.
Щодо фіналу, то тут напишу більше. Якщо прогнозувати переможця за результативністю на турнірі, то перевага була на стороні Фурманчука. Він чудово проводив попередні ігри, віддавши  лише дві партії Мартину (далеко не найслабшому спортсмену Львівщини), решту зустрічей перемагав без програних партій. Цяска ж трохи «відпускав» суперників, або ж розігрувався. Жодної «сухої», не зважаючи на технічну, де він не грав взагалі. Та все ж досвід і вміння вести тактичну боротьбу перевернули фінальну зутріч з ніг на голову. Не знаючи цих хлопців писав би, що вони придивлялись один до одного по ходу зустрічі. Та зважаючи на їх досвід, можу сказати, що кожен вів гру за своєю звичною тактикою, тільки от в багатьох моментах більярдний Бог відвертався від Юри, повертаючись в свою чергу до Миколи. Впевнена гра Цяски, мінімум помилок у відіграші забезпечили йому цього разу безпрограшний фінал з Фурманчуком. 4-0. Микола вже вкотре перемагає на домашніх турнірах (не беручи до уваги «Lviv Open», де перемоги не здобув, але результат показав найкращий. Тут я не беру до уваги, звісно, Андрія Сеника, який пройшов щаблем далі). Кубок Львова 2015 відправляється на Сихів. Вітаю Миколу з впевненою перемогою і цим престижним званням Володаря Кубка Львова 2015.
Нагородження Юрія Фурманчука - фіналіста змагань.

Пропоную переглянути фінальну зустріч і не розслаблятись, адже попереду ще змагання за звання Абсолютного Чемпіона Львова і області.
Володар Кубка Львова 2015 - Микола Цяска.

вівторок, 1 грудня 2015 р.

Фінальний етап "Кубку Львова 2015"

У вихідні 5-6 грудня проводимо фінальний етап турніру “Кубок Львова 2015”.
Право участі у фіналі здобули спортсмени, які за результатами попередніх чотирьох відбіркових етапів посіли 1-16 місця у рейтингу цього турніру. Замість Юрія Семка (№2 рейтингу) та Дмитра Цаценка (№7 рейтингу), які не прийматимуть участь у турнірі, гратимуть Махір Рзаєв та Юрій Фурманчук (№№17 та 18 рейтингу). Усі інші учасники підтвердили свою участь.


Місце проведення:
БК "ZOVEX"(Зелена)
м.Львів, вул.Зелена, 147 (ТЦ «Арсен», 2-й поверх)
тел. (032) 270 00 67
к-ть столів 12ft - 6+1 (VIP) ТМ "Buffalo"

Гра "Комбінована піраміда".
Благодійний внесок – 250 гривень, для учасників старше 50 років - 100 гривень.

Призовий фонд турніру - 5000 гривень, розподілений на 8 місць. Переможець змагань нагороджується Кубком, призери - медалями відповідного ступеню.
Форма одягу – клас “А”: темні однотонні штани, однотонна сорочка, жилетка, метелик - за бажанням.
Регламент:
05.12.2015
10:00-10:30 - реєстрація учасників
10:30 – початок ігор, відбіркові ігри до 2-х поразок
06.12.2015
11:00 - ігри плей-офф

Усі зустрічі проводяться до 4-х перемог.
Турнір рейтинговий, К=1,5.