пʼятниця, 19 травня 2017 р.

Ігри на зеленому сукні: Покер і Снукер

Азарт, дух змагання і можливість виграти гідний приз в покері представлені не менше, ніж в більярді. Багато любителів і майстрів снукеру зацікавилися грою в покер і досягли певних висот. Серед них Роланд де Вульф, який виграв більше 1,5 мільйонів доларів в покер і одночасно захоплюється снукером.



Обидві гри за своїм інтелектуальним складом схожі на шахи. Більярдні ігри часто називають «рухливими шахами». Кожен наступний хід відкриває можливості для майбутніх, або веде ланцюжок кроків до провалу. Все це необхідно передбачити на самому початку, щоб не робити помилок. Схильність до покеру і більярду визначається схожими здібностями гравців.
Гравці в покер, як і в снукер, мають розвинені інтелектуальні здібності. Необхідні в грі такі складові інтелекту, як відмінна пам’ять, вміння вивчати суперника, аналізуючи слабкі і сильні сторони, побудова та планування серії кроків – стратегії.
Свідомо чи ні, майстри цих ігор також є хорошими психологами. Чемпіони вміють маніпулювати противником за рахунок психоемоційного впливу, визначеного тиску і психологічних прийомів. Сюди ж можна віднести очікування і передбачення дій суперника. Тому до вибору стратегії і поведінки в покері треба підходити обережніше, ніж в більярді. Рекомендується часто міняти стиль, щоб не бути передбачуваним для спостережних супротивників.
В умовах азарту спортсменам також необхідно мати неабияке терпіння. Той, у кого його немає, не досягне великих перемог в жодній з порівнюваних ігор. Терпіння знадобиться як під час партії, так і при підготовці до неї.
Снукер і покер вимагають підготовчого періоду. Для тих, хто не має досвіду, необхідно дивитися, як грають інші. Вперше в покер сучасні гравці часто приходять через онлайн покер руми, а потім шукають «живої гри», щоб вивчити суперника, відчути його, постежити за особою. Їх цікавлять деталі: як червоніє шия противника при нервовому стані або, наприклад, як він зітхає, дивлячись на карти. Гравці в покер отримують досвід за рахунок аналізу та тренувань, вивчення правил і вироблення власного стилю. На набуття навичок йде багато часу. Більярдисти витрачають по 8 годин щодня, відпрацьовуючи удари до автоматизму.
В іграх на зеленому сукні присутній ризик. За більярдним столом, звичайно, його частка менша, ніж в покері. Нерідко гравці свідомо йдуть на сумнівні удари і ситуації, які одночасно мають шанс призвести до перемоги, або до провалу. У серйозних партіях учасники снукерних змагань воліють сподіватися на свої сили, а не на удачу, і грають обачно. В покері ж, навпаки, доводиться часто випробовувати долю, і ризик там більш виправданий.
У покері, так само як і в більярді та багатьох інших видах змагань, необхідно проходити певні етапи свого розвитку, щоб рухатися далі. Гравець повинен закріпитися на своєму рівні, проаналізувати свої успіхи і поразки, а потім – не злякатися, ризикнути і пройти до наступного рубежу крізь невідому смугу, що складається, крім усього іншого, з можливих невдач. Тільки ризикуючи і долаючи бар’єри, пізнається нове, раніше недоступне, і допомагає спортсменам отримати досвід, вийти на наступний рівень майстерності.

З усього вищевикладеного видно, що і покер, і більярд – ігри для справжніх воїнів. Доблесть, слава і приз будуть їм нагородою.

Немає коментарів:

Дописати коментар