вівторок, 6 червня 2017 р.

ПСИХОЛОГІЯ БІЛЬЯРДУ. ПОМИЛКИ МИСЛЕННЯ В БІЛЬЯРДІ

Як відомо, усіма нашими рухами керує головний мозок. Більшістю рухів людини керують несвідомі структури нашої психіки. Коли наш розум не містить в собі конфліктів, а ми впевнені в собі – рухи виходять відповідними. Гравці часто запитують: чому на змаганнях з'являються такі негативні явища, як тремор і зволоження рук, неконтрольовані рухи, розгубленість, неуважність, відчуття слабкості, невпевненість в своїх силах? Прояв всіх цих явищ може привести до програшу. Майже всі ці негативні симптоми беруть початок в мисленні гравця, а точніше з помилок  мислення. Давайте розберемо деякі з них.

ПОМИЛКИ ПЛАНУВАННЯ І ПОСТАНОВКИ МЕТИ
Задумайтесь, як ви плануєте свою спортивну кар'єру? ЯКУ мету ви ставите безпосередньо перед грою, і ЯК ви її ставите? Часто, задаючи такі питання гравцям, психологи отримують відповіді, які свідчать про наявність помилок в їх мисленні. Хтось відразу дасть відповідь – виграти, перемогти. І одразу може виникнути зустрічне питання: якщо всі гравці ставлять одну й ту ж мету – перемогти, то в чому їх підготовка (підготовка розуму) буде відрізнятися від підготовки іншого гравця? Деякі гравці назвуть рахунок, з яким вони хотіли б перемогти. І називаючи рахунок своєї перемоги, одночасно вони кажуть (не промовляючи це в слух), з яким рахунком повинен програти їх суперник. Тобто ставлячи за мету, вони починають на несвідомому рівні думати про свого суперника. Тут простежується зв'язок з рівнем професіоналізму противника. Наприклад, якщо суперник сильний гравець, очікуєш, що він програє з менш розгромним рахунком, а якщо слабкий, то взагалі не заб'є жодного кулі. І все це помилки, пов'язані з плануванням. Припустимо, ви запланували певний рахунок. Думали про це до гри, на її початку. А потім сталося так, що ви помилилися, наприклад, на справді важкій кулі, а вашому суперникові пощастило, і він забив. Відбувається руйнування створеної до гри (запланованої) програми вашого виступу. Гравець залишається без плану дії.
Руйнування цілі, поставленої неправильно до гри, запускає ряд негативних емоцій, які будуть домінувати певний час. У психології це називається фрустрація. Як відомо, емоції можуть сильно впливати на наші рухи, а іноді і визначати їх. Тому у багатьох гравців, які не зможуть впоратися з негативними емоціями, почнуть виникати помилки іншого роду. Причому важливо, що в цьому випадку ви залишаєтеся без мети, так як вона зруйнована вашим суперником. Очікувати певного рахунку – значить просити в уяві свого супротивника програти. Відбувається надмірна концентрація на суперника. Причому, в цей хибний процес можуть вплітатися попередні спогади про гравця, якщо з ним уже зустрічалися раніше. Однак дані установки можуть застарівати, суперник може вирости і показати клас гри вище, ніж ви помилково планували. Тому важливо ставити мету, яка залежить тільки від вас, і для досягнення якої у вас є всі ресурси, враховуючи клас вашої гри.
НЕПРАВИЛЬНИЙ НАСТРІЙ НА ГРУ
Уміння налаштуватися на гру – дуже важлива здатність професіонала. Добре, якщо гравець має можливість найняти тренера або користуватися послугами спортивного психолога, які можуть допомогти йому налаштуватися. Але якщо немає ні того, ні іншого, то багато чого буде залежати від використання своїх внутрішніх ресурсів і можливостей. Дуже великий вплив має і оточення гравця – друзі, родина, захоплення. Гравець повинен налаштуватися на «хвилю» позитивної енергії. Якщо хтось із оточення гравця не сприяє потрібному настрою, то від спілкування з цією людиною краще відмовитися, особливо до гри. Часто програш викликають негативні думки та емоції. Налаштуватися – означає підбадьорити, надихнути себе. Деякі використовують різні методи масажу, релаксації. Важливо себе мотивувати, відповісти на питання: «Навіщо мені потрібна ця перемога»? І чим більше відповідей отримаємо, тим більше мотивів буде для перемоги. Високий рівень мотивації – як раз те, що і буде результатом налаштування на гру. Мотивований спортсмен повинен бути впевненим у своїх силах і уміннях. Слід вірити в себе і свої здібності.
ВНУТРІШНІЙ ДІАЛОГ
Кожна людина час від часу занурюється, зісковзує всередину себе і починає якийсь час говорити щось самому собі. Іноді це може допомагати планувати дії, чогось досягати. Але існують ситуації, які заважають у звичайній діяльності. Виникає так званий негативний самогіпноз. Часто негативний самогіпноз пов'язаний з якою-небудь негативною ситуацією: наприклад, в результаті помилки або програшу. Гравець, у якого виникає негативний самогіпноз, починає пошук причин, через які склалася негативна ситуація. Причому, все це відбувається в контексті негативного психічного, і, як наслідок, фізіологічного стану. Часто внутрішній діалог є причиною відсутності сну, фізіологічного стресу. Людина, яка застосовує самогіпноз, і знає принципи роботи психіки в змінених станах свідомості, захищений від негативного самогіпнозу.
Негативний самогіпноз впливає на те, що робить або збирається робити гравець, а також на рівень мотивації. Іноді внутрішній діалог сконцентрований на внутрішньому або зовнішньому конфлікті, проблемній ситуації, в цьому випадку потрібне втручання психолога.
Для того щоб боротися з негативним самогіпнозом, спортсмен повинен вміти «переглядати» думки, які сприяють його ефективності, або навпаки обмежують його. І при появі негативних думок їх слід вміти відключати або трансформувати в позитивні самонавіювання.
КОНЦЕНТРАЦІЯ НА ПРОТИВНИКА
Найбільш часта помилка гравців полягає в тому, що вони надмірно концентруються на противника, в той час, як вони повинні грати в свою гру. Надмірна концентрація на противника іноді пов'язана з бажанням вчитися у більш сильного суперника. Але віддаючи противнику свою увагу, гравець витрачає свою енергію. Навчання пов'язане з корекцією своєї техніки, яку можна зробити і після виступу. Якщо твоєю увагою управляє твій суперник – ти близький до поразки.
Спробуйте зворотне. Концентруйтеся на своїх навичках. На тому, як ви виконуєте рухи, входите в стійку, робите удар. Кожне тренування – це відповідь на питання: в чому полягає ваша унікальність як гравця.
НЕПРАВИЛЬНА САМООЦІНКА
Самооцінка – важлива складова в житті кожної людини. І висока і низька самооцінка створює багато проблем в житті. Для гарного виступу у гравця повинна бути адекватна самооцінка. Як говорилося вище, коли гравець починає себе порівнювати з противником, він витрачає енергію. Самооцінка завжди пов'язана з оцінкою і порівнянням себе з іншими.
Мати реальну самооцінку допоможе аналіз своїх умінь. Що без сумніву ви робите відмінно? Який елемент можна ще більше поліпшити? Як ви можете налаштуватися на гру? Складіть кілька шкал і оцінюєте себе щотижня. Наприклад, шкала вміння виконувати удари, шкала вміння виконувати розбій. А тепер оцініть рівень концентрації своєї уваги в потрібному для вас напрямі і також проаналізуйте його за тією ж шкалою. Тоді ви перейдете до відносно об'єктивної оцінки самого себе.
Саме негативне, що можна собі уявити, – це вірити рейтингам чи виграшним турнірів в активі гравця. Виграш – це чудовий ресурс, але може стати причиною «зіркової хвороби». Тільки ви самі можете встановлювати планку своїх умінь. І чим вищою вона буде, тим кращими будуть ваші результати.
ВТРАТА УВАГИ В ГРІ
Чим більше гравець може концентрувати увагу в тому напрямку, який йому потрібно, тим кращий його результат. Увага вибірково: в кожний поточний момент ви чітко бачите тільки те, що знаходиться в центрі вашого поля зору. Втрата уваги в грі, мимовільне його перемикання може запускати помилку. Часто шум в залі може бути фактором, який відволікає гравця. Спортсмен повинен навчитися утримати фокус своєї уваги в рамках запланованого часу.
НЕСВІДОМІ РУХИ
Іноді в грі можуть виникати важко пояснювані явища, а саме неусвідомлені рухи. Якщо це станеться в момент нанесення удару, то завадить забити кулю. Несвідомі руху йдуть в розріз свідомості. І цим вони лякають, оскільки на рівні свідомості вони непояснені. Ми не можемо точно відповісти на питання: звідки вони приходять? У моторику удару, який ставиться роками, вторгається деякий нервовий імпульс, який неможливо контролювати.
Але все ж можна спробувати відповісти на це питання. Будь-який рух, неусвідомлене в тому числі, відбувається в мозку. В даному випадку з тієї його частини, яку психологи називають несвідомим. Отже, якщо такий рух відбувся, то у несвідомої структури психіки був запит на нього. Такий запит може формуватися з внутрішнього конфлікту. Наприклад, конфлікт через різноспрямовані мотиви, які є у гравця в момент гри («Грати далі і ставати професіоналом, або залишити це на рівні захоплення і зайнятися чимось іншим»). Часто конфлікт у професійних спортсменів – це суміщення професій і сімейних турбот. Вирішити такі конфлікти можливо з використанням спеціальних психологічних методів, якими володіють фахівці-психологи.
ЕМОЦІЇ

Відомо, що негативні емоції не приносять нічого доброго в будь-якій діяльності. Вище вже згадувався поганий настрій, пов'язаний з негативними емоціями. Але тут мені хотілося б відзначити про негативний вплив позитивних емоцій. Під час гри вдало виконана комбінація викликає позитивні емоції, особливо в складній ситуації. І гравця захоплює і наповнює радість, азарт. Помилкою тут буде не зупинити себе, а перебувати в такому «позитиві» і далі, оскільки подібні емоції викликають зайве збудження нервової системи і, отже, впливають на увагу, моторику, розслабляючи рухи і удари. Тільки підтримка оптимального рівня емоцій, які є частиною оптимального стану виступу, може принести перемогу.

Немає коментарів:

Дописати коментар