пʼятниця, 18 серпня 2017 р.

Юрій Семко: «Більярд - це стиль життя»

Минулими вихідними вдалося поспілкуватися з молодим титулованим гравцем на теренах Львівщини Юрієм Семком. Поговорили про його більярдний шлях, здобутки та плани на майбутнє. Інтерв’ю читайте нижче.


Розкажи, що і коли привело тебе в більярд?
В більярд мене привів батько. Він професійно займався мотокросом, і так склалося, що всі мотокросери ще так само паралельно грали в настільний теніс або більярд, скажімо так – чимось відволікалися. Був такий клуб «Піраміда 71» недалеко від мого дому. Туди тато ходив постійно на більярд і брав мене з собою. У клубі відкривалася імпровізована міні-школа, в якій був один учень – це я. Мені давали безкоштовний час для тренувань. Там був такий Токовий Віктор Аркадійович, мій перший наставник, який посприяв тому, щоб я почав займатися більярдом як спортом. Так я і почав грати.
Можливо, згодом з’явився ще хтось, хто вчив цьому ремеслу?
Так, є такий досить відомий у Львівській області гравець Юрій Фурманчук. Коли більярдний клуб «Піраміда 71» розпався і власник переїхав в «Касіопею» (більярдний клуб на вулиці Кульпарківській у Львові – прим.), то я туди постійно приходив, а там якраз грав Юра. Він сам запропонував безкоштовно мене потренувати. Оскільки досвід тренерства в нього на той час був серйозний, то, звісно, я погодився. Я був радий, бо і сам хотів цього, але якось боявся тоді малим запропонувати, мені було приблизно 13-14 років. Потім він виборов для мене кілька безкоштовних годин для тренувань в клубі «Еффе» (більярдний клуб на вул. Городницькій у місті Львові, свого часу навчально-тренувальна база Федерації більярдного спорту Львівської областіприм.) в Олени Рудевич. Так ми і почали туди їздити, час був безкоштовний для мене, Юра тренував теж безкоштовно, ніколи ні копійки з мене не взяв, дуже йому вдячний за ті місяці. Не дуже довго ми тренувались на постійній основі, але і досі впродовж десяти років він мене підтримує дистанційно, на турнірах щось його запитую, спілкуємося. Можу сказати, що він  залишається моїм тренером і досі.
А в «ташкентку» ти вже йому фори даєш чи він тобі?
Ми не граємо з ним на гроші принципово (сміється).
Що, попри втому і, можливо, певні розчарування, змушує рухатись далі, надихає і надає сил?
Любов до більярду, любов до гри. Той, хто знає, зрозуміє: коли один раз зайшов в більярдну і сподобалося, то це стає таким собі позитивним наркотиком. Він тебе затягує все одно, хочеться пограти і нічого в тому поганого немає. Та і як спорт притягує, спорт, який не залежить від погоди, пори року, навіть від віку не залежить. Більярдом можна займатися щодня. Багато плюсів.
Більярд для тебе це - ….
Стиль життя.
Чим ще займаєшся (хобі, захоплення)?
Люблю автомобілі, дуже ними цікавлюся, але в міру фінансових можливостей зараз не маю авто, мав раніше. Займався мотокросом. Катаюся на велосипеді, люблю риболовлю. У зв’язку з роботою на все не вистачає часу.
Які, на твою думку, найважливіші якості для того, хто планує пов’язати (вже пов’язує) себе з більярдом?
Навіть не якості… Я би хотів сказати, що той, хто хоче займатися або вже займається цим спортом, повинен мати якусь ціль перед собою і знати, що він хоче отримати від більярду. Хтось приходить з одним і тим же спаринг-партнером просто пограти, в нього образно ціль вже досягнута. Хтось приходить на любительські турніри і це – його мета. А людина, яка  хоче займатися більярдом як спортом, повинна мати багато особистих якостей, особливо бути терпеливою. Щоб почати рости потрібен час і «наіграш» гри, тренер, кий, умови для гри, турніри обов’язково. Тут вже тренер підкаже, що необхідно.
Знаю, що ти Абсолютний чемпіон Львівської області в усіх дисциплінах, а також у всіх можливих турнірах, які були проведені. Вдома немає жодної вершини, яка б тобі не підкорилася. А особисто для тебе що стало найбільшим здобутком?
Якраз нещодавно сталися такі три події: фінал «Lviv Cluster Cup» у Львові з Павлом Радіоновим, де ще можна було навіть виграти, Чемпіонат України зі снукеру в Києві, де була рекордна кількість гравців – 72 учасники. Там я посів 3 місце, обіграв вперше свого принципового суперника Владислава Вишневського. І третій, напевне, найважливіший здобуток – я виграв турнір «Літня Спека» в Києві з Михайлом Куснем в фіналі. Це такий серйозний снукерний турнір, який ніколи ще мені не піддавався, і в контрі, в останній кулі, я здобув перемогу. Дуже хороший фінал, гарний матч був.

Пригадую, перед тим на «Квітах Каштану» тобі якраз у вирішальному фреймі в останній кулі не вдалось перемогти.
«Квіти Каштану» можна віднести до найбільших розчарувань, тому що турнір проводився в Маріуполі, 30 годин їхав у потязі… програв в чорній кулі, при тому що я там дуже багато вів. А потім 30 годин їдеш додому і «переварюєш» ту інформацію.
Ти зараз активно займаєшся розвитком снукеру на Львівщині, тренуєш дітей і очолюєш осередок Федерації Снукеру України в області. Які ще плани маєш найближчим часом?
26 серпня у нашому клубі «Snooker Lviv» розпочнеться турнір до Дня Незалежності від ФСУ. Гарантований призовий фонд 100 тисяч гривень і більше сотні учасників. Зараз всіма силами готуємося до цього турніру. Поставили нові столи (STAR, Maestatoприм.), запустили відеотрансляції, протестували все. Також готуємо персонал, щоб він зміг якісно обслуговувати всіх учасників та гостей. А далі в планах організувати до кінця року кілька Кубків клубу західного регіону, по піраміді поки що планів немає.

Любителям рекордів та статистики буде цікаво дізнатися:
Максимальна серія в снукері (турнір/тренування): 64/71 (вправа 133).
Максимальна білія в піраміді: вільна – 25, динамічна і комбінована – по 16.
Кий: John Parris. Для гри в піраміду кия немає, але віддає перевагу «плотним» киям. Підходить кілька київ Івана Ариванюка, які позичає у знайомих.
Наклейка: тверда.
Тренування: 2 години на тиждень (в планах 2 години на день).
Тренерство: практично не тренує наразі.

Немає коментарів:

Дописати коментар