середа, 2 травня 2018 р.

Четвертий кий знайшов свого власника


Четвертий аматорський турнір з більярду пройшов минулого вікенду у Львові. Традиційно переможця нагороджували більярдним києм, тому охочих позмагатися за цей трофей зібралось аж 21. Окрім головного призу, найсильніший серед аматорів отримував можливість безкоштовного вступу на наступний турнір професійної ліги і дисконтні 250 балів від БК «Zovex». Нагадаю, що саме цей клуб є партнером Федерації більярдного спорту міста Львова і надає підтримку в розвитку цього спорту на теренах регіону.

Сітка проведення була обрана на 32 гравці з олімпійкою, яка починалася з чвертьфіналів. «Це пов’язано з тим, аби зменшити кількість порожніх клітинок посіву», – зазначив головний суддя змагань Ігор Мартин і, побажавши успіхів гравцям, оголосив початок турніру.
Чотири матчі, які випали на перший тур, завершилися перемогами гравців з вищим рейтингом. Кирило Безлейкін не залишив шансів Юрію Кардашевському, обігравши того з рахунком 3-0. Ще з одним «сухим» результатом Анатолій Тиханський здолав Ярослава Білана. Два паралельні поєдинки завершилися контровими результатами: Ігор Стадник виграв в Андрія Когута, а Сергій Косянчук – в Олега Гнедкова.

Я також зіграв на цьому турнірі, і мій матч випав на другий тур, оскільки ми з моїм суперником отримали порожні клітинки посіву на старті. Готовність до боротьби, здавалося, була хорошою, та Андрій Король вів матч спокійно, не йшов на атакуючу гру і довів його до перемоги (3-0). Та я не засмутився, бо знав, що маю ще шанси поборотися в нижній сітці.
Практично до останньої кулі в п’ятій партії дограли Кирило Безлейкін і Павло Дуркач. Маючи сім куль проти п’яти у суперника, в контрі Дуркач допустив помилку і віддав свояка. Безлейкін зіграв точно, потім не помилився при грі «з руки» і отримав хорошу атаку «з дому» в середину. Влучний удар – і Безлейкін проходить далі. Ще один повний матч відіграли Сомик і Слєпов, де у вирішальній партії перемогу здобув останній. Решта матчів були менш напруженими: Олег Пиз обіграв Оксану Бойко (3-0), такий самий рахунок був зафіксований у матчі Тиханський – Тимчишин, переможцем якого став Тиханський. З розривом у дві партії Косянчук обіграв Савчина, Стадник – Гривняка, а Цаценко – Романовича.

Переможці попереднього туру утворили між собою пари і розіграли вихід у стадію плей-офф. Без поразок завершили відбірковий етап Сергій Косянчук, Андрій Король, Дмитро Цаценко та Анатолій Тиханський.
Тим часом у підвалі точилася боротьба за виживання в турнірі. Чотири перші протистояння завершилися з перевагою одного з гравців, тому й результати були однакові – 2-0. Олег Гнедков виграв у Володимира Тимчишина, Роман Гривняк не залишив шансів Юрі Кардашевському. Приєдналися до них і Любомир Савчин з Павлом Дуркачем, саме Павло став моїм суперником в нижній сітці.
Свій матч ми розпочали у відкритій боротьбі, та в атаці «з руки» влучніше грав мій тезка Дуркач, чим і заклав фундамент для перемоги. Нагадавши собі, що на сьогодні мій девіз: «спокій – моя зброя», я розслабився і зміг відновити рівновагу. Після перерви мій опонент знову пішов в атаку і повів в рахунку за кулями 3-0. Відчуваючи велику відповідальність, я вже на секунду подумав: «все», але на допомогу в атаці прийшла випадкова куля, з якої я отримав «свояка». Ще кілька помилок з обох сторін, і наш матч дістався апогею: на полиці лежало по сім куль у кожного. Після чергового удару свого суперника я вирішив зіграти складного «свояка» через весь стіл, і тут за мене знову заступилася фортуна: замість «свого» прямо до лузи відправилась біла куля, і я здобув перемогу. З піднятою догори рукою (жест вибачення за «дурня» в більярді) я підійшов до Павла, і ми потиснули руки. Дякую львівській школі більярду, яка виховала у гравців повагу до гри і суперника. Ще раз перепрошую  Павла за цю випадковість.

Попередній поєдинок став єдиним у цьому турі, що завершився в контрі. Решта матчів знову ж таки були «сухими», далі пройшли Гривняк, Гнедков і Бойко О. На вечір ігри основної сітки добігали завершення. Із завданням виходу з «підвалу» впоралися Олег Гнедков (перемога над Безлейкіним), Вадим Слєпов (обіграв Гривняка), Ігор Стадник (переграв Савчина) і Олег Пиз, який в матчі зі мною виглядав набагато краще в атаці «з руки». Наша зустріч завершилася перемогою Пиза (2-0). Ми з дружиною поїхали гуляти старовинними вуличками Львова, слідкуючи за перебігом подій в стінах клубу за допомогою сітки на сайті llb.su.
Тим часом Косянчук і Пиз розпочали боротьбу за вихід в півфінал. Шальки терезів у цьому протистоянні коливались від одного до іншого, а в контрі сильнішим виявився Косянчук. Аналогічні рахунки були зафіксовані і у матчах Король – Стадник і Цаценко – Гнедков. За крок до фіналу опинилися Стадник і Гнедков. В єдиному матчі, де обійшлось без вирішальної партії, перемогу над Слєповим здобув Тиханський з рахунком 3-1.
Півфінал між Косянчуком і Стадником завершився впевненою перемогою першого (3-0), а паралельний матч не відбувся через неявку Гнедкова і Тиханський став фіналістом з технічною перемогою.

Головний матч між Сергієм Косянчуком та Анатолієм Тиханським пройшов з невеликою перевагою Косянчука, якої вистачило для перемоги. Вийшовши вперед у перших двох партіях, Косянчук віддав третю і цим дав шанс супернику зачепитися за контру. Розв’язка відбулась у четвертій партії, де Тиханський не зміг перевести матч у контру, а Косянчук натомість оформив переможні вісім куль і отримав головний приз змагань – більярдний кий компанії «AS», з чим його і вітаю.



Немає коментарів:

Дописати коментар